7 міфів в християнстві та науці

Чи насправді Джордано Бруно був страчений за наукову діяльність, як й тисячі інших вчених Середніх віків? Про це йшлося у програмі «7 міфів в християнстві та науці» з ведучим Сергієм Наколом, пастором, магістром та богословом.

Багато хто й досі вірить, що в Середньовіччі церква спалила на багатті тисячі людей, які займалися наукою. І першого, а найчастіше єдиного, кого згадують люди – Джордано Бруно. Ця трагічна подія сталася у 1600 році, в Римі на Квітковому ринку. Історія зображує Джордано як першого вченого мученика, який сповідував геліоцентричну систему світоустрою.

Безумовно, по-людськи нікому не забажаєш такої смерті. Євангеліє Ісуса Христа не сумісне з подібними практиками. Але нам необхідно відповісти на конкретне запитання: "Чи справді Джордано Бруно, якого спалили на багатті в січні 1600 року, був спалений середньовічною церквою саме як мученик від науки?"

У цій історії потрібно враховувати кілька моментів:
Насправді Середньовіччя були не такими вже й похмурими, як заведено вважати. Вчені були здебільшого серед духовенства.
На той час вже була величезна кількість університетів, і церква їх спонсорувала.
Джордано Бруно, на думку певних учених, не відповідає параметрам вченого нашого часу. Адже тоді навіть такого поняття не існувало. У той час були природні філософи, які проводили дослідження доступними для них підручними засобами, і не більше.
У той час ціла низка дослідників, дотримувалися такої ж точки зору, як і Джордано Бруно.

Також є багато письмових доказів, що Джордано Бруно не був спалений церквою на багатті саме за його наукові дослідження, зокрема через геліоцентричну систему. Ось що пише Джоу Шекфорд: «У той період католицька церква не контролювала астрономів. І навіть Галілей міг вірити у будь-що щодо рухів землі. Якщо він не намагався представляти гіпотезу Коперника, як єдино вірну. Але відкриту для діалогу».
Згідно з рапортами, що збереглися у Венеціанській та Римській інквізиції. На їх підставі дослідники кажуть, що насправді Джордано Бруно засудили не за його наукові погляди, а за його єретичні висловлювання. Це дуже важливий момент.

Джордано ставив під сумнів практично всі основні догми християнського світогляду: непорочне зачаття, вчення про Трійцю та інші основні істини. Також він дотримувався специфічних поглядів. Ісуса Христа він розглядав насамперед, як мудру людину, чаклуна, мага, який мав таємні знання. Також він дотримувався поглядів про переселення душ і безліч світів. Його світогляди тісно пов'язані з язичницькими віруваннями та навіть з кабалою.

Ось що він пише в листі, який називається «Кабала Пігаса від 1585 року», в якому він звертається до фіктивного єпископа Касамаркіана: «Я не знаю, чи ви є богословом, філософом або кабалістом. Але я знаю з упевненістю, що ви все це разом узяті. І тому що ми маємо? У нас є тоді зв'язок кабали, філософії та богослов'я. Я маю на увазі, що кабала філософської філософії та філософія кабалістичного богослов'я та богослов'я філософської кабали».

Тепер ми розуміємо, що Джордано мав збірну солянку різних релігійних та кабалістичних поглядів, які якось поєднувалися в його голові й були проти християнського вчення. Що й призвело до спалення його на багатті.
Так, справді була інквізиція. Після того, як вона розглядала справи, вона передавала справи цивільним судам. Важливо те, що вона сама не займалася спаленням людей. Подібні страти провадила громадянська влада.

Наприкінці програми ведучий побив підсумок, що ми як християни не виправдовуємо ці дії, але також ми повинні розуміти контекст тих подій і того часу. Джордано Бруно не був першим мучеником, засудженим за науку.