Хоч зараз і доступна інформація, багато хто з нас продовжує жити у світі стереотипів. Ось, наприклад, більшість людей досі впевнені, що страуси ховають голову у пісок. Навіть приказку використовують про страусів, коли хочуть характеризувати боягузливу людину, яка бажає уникнути розв’язання проблеми. Насправді страуси не труси, і вони не ховають голову в пісок оскільки не можуть дихати за таких умов. Це хибне судження, яке багато хто прийняв на віру.

Подібних стереотипів є чимало і серед християнства та науки. Багато хто з них діє за системою зіпсованого телефону. Додатково це підігрівають фільми про середньовіччя, в яких показується, що нібито віруючі на той час вірили, що Земля плоска.

Насправді можна з упевненістю стверджувати, що середньовічна церква на Заході офіційно ніколи не вчила, що Земля плоска. Так, були окремі особи, які у це вірили. До них можна віднести Косму Індикоплова та локтанців. Але вони були скоріше винятком із великої кількості філософів та вчених, які дотримувалися думки про сферичну Землю.

Також важливо розуміти, що вчених у нашому розумінні в середньовіччі ще не було. Були більше філософи-натуралісти, які були лише на шляху формування пізнання. І ось на кого вони посилалися у своїх переконаннях:

  1. Є книга Джеймса Ханни (вона лише англійською мовою), вченого, який доводить, що церква вплинула на науку. У ній говориться, що церква вірила у сферичність Землі.
  2. Середньовічні вчені високо цінували мислителів античності. Церква приймала і дотримувалися поглядів Арістотеля та Піфагора, що Земля – це куля чи сфера. Великі античні математики ще до нашої ери довели це на підставі обчислень та філософських аргументів.
  3. Такої ж думки були римські вчені: Оретосфен, Птолемей, Пліній Старший, Пампоній Мебо та інші. Вони засновували свої роботи на сферичній Землі.
  4. Цієї позиції дотримувалися і середньовічні мислителі: Фома Аквінський, Роджер Бекон, Джон Бурідан, Ніколас Арезський та Альберт Великий.
  5. А також письменники. Жан Саграбоська у своїй книзі 13 століття чітко розглядав Землю як кулю. Архієпископ П'єр Алі у своїй книзі «Емаго Мунді» у 14 столітті також обговорює питання про сферичну Землю. У роботі Данте Аліг'єрі "Божественна комедія" 14 століття також згадується кругла Земля.

Ось що написав Тома Аквінський у «Маса теології» з цього питання: «Фізик доводить сферичність Землі одними засобами, астроном – іншими. Астроном доводить за допомогою математики, наприклад, формулою затемнення. А фізик за допомогою фізики, тобто рухом важких тіл до центру».

Наприкінці програми ведучий зробив висновок: «Так, ми визнаємо, що в історії Церкви були як похмурі, так і часи розвитку. Їх не можна з'єднувати під один гребінець. Потрібно розбиратися та розділяти: що було міфами, а що правдою».