Кохання під ударом

Карантин. Штормить. Випробування не для слабаків. В тілі стали накопичуватися кілограми, а в душі – таргани. Антисептик не допомагає. Вірус проникає в подумки та відчуття людей. Те, що кілька місяців тому здавалось лише пилом, сьогодні стало грудою сміття. Я не про фізичний пил. А про душевний. Відчуття та емоції загострені, всі відносини стали розглядатися під мікроскопом та ретельно аналізуватися. А куди, цікаво, в усьому цьому процесі поділась любов? Та, від якої метелики в животі кружляли? А як же «буду любити тебе завжди, і ніхто не розлучить нас»? А тут вірус…. Претендує на це! Що з цим робити? Як зберегти любов?