Тимчасові труднощі

Заробляти гроші – це добре. Коли ж твій заробіток допомагає зробити добро – це круто! У програмі «Тимчасові труднощі» говоримо про соціальне підприємництво і закликаємо робити добрі справи. Наші гості: Вікторія Дубровська, співзасновник благодійного шоу-руму вживаного одягу «СВЕТР». У магазині продають речі, які їм віддають на благодійність, а на виручені кошти закуповують препарати для пацієнтів Київського міського клінічного онкологічного центру. Марія Сорокіна разом з Павлом Сорокою заснували бренд біжутерії та аксесуарів із переробленого пластику re—beau. Всі вироби створюються самотужки з вторинної сировини в Україні. Марія дуже хоче, аби люди знали, що зі сміття можна отримати корисні предмети і сировину для виробництва нових товарів. І… щоб на планеті не видобувалося ще більше нафти. Тому що людство має повторно використовувати усі можливі ресурси, і відмовлятися від первинної сировини в усіх сферах життя.

Два роки тому Христина Шапран дізналась, що у неї ВІЛ… Здавалося б, під дуже багатьма речами можна підвести жирну риску. Проте… Христина залишається щасливою та позитивною людиною. Вона телесценарист, дружина, мама і просто молода жінка, яка живе з ВІЛ. Впевнена, що це не лихо, не проблема і не покарання. У програмі розповіла власну історію та спростовала міфи, які пов’язані з ВІЛ-позитивними людьми.

«У чому звинувачують ромів? Що вони тут ходять, їздять, жебракують, їдуть в моєму автобусі. Це те саме, в чому звинувачували темношкірих в Америці. Це те саме, в чому звинувачували євреїв у Німеччини в 30-х роках. Абсолютно расистські упередження, які призведуть до трагічних наслідків».

Інколи так хочеться тиші… Та коли ти в її полоні – це жахливо. Приблизно 5-8% населення України страждає від вад слуху. Але 90 відсотків дітей з вадами слуху не мали б їх, якби у всіх медичних закладах країни були апарати для ехоскринінгу новонароджених. У програмі «Тимчасові труднощі» ми говорили про діток, які живуть у полоні тиші. Наші гості: Катерина Бадікова, мама трьохрічного Микитки, якому рік тому встановили кохлеарний імплант і завдяки цьому він почув голос мами. Ольга Косович, організатор проекту «Симфонія». Його мета – забезпечити 17 областей України апаратами для ехоскринінгу новонароджених.

«Краще померти під колесами вантажівки, ніж набрати зайву вагу!» Так відповіли більше половини жінок, які брали участь в американському дослідженні середини дев'яностих. А дві третини запевняли, що краще бути середнього розуму або дурною, ніж товстої. ЗВІДКИ, ЗВІДКИ в голові у жінок тверде переконання, що потрібно бути худою? Говоримо про: де грань між «схуднути для здоров'я» і нав'язливою ідеєю? як не звертати увагу на коментарі «Тобі потрібно схуднути!» думки, які руйнують жінку; як прийняти свою зовнішність і свій вік; слова, які не можна говорити жінкам; чому стандарти краси - це дурниця! Наші гості: Леся Ковальчук, психолог з 18-річним досвідом роботи, психотерапевт, керівник центру Genius.People. Дарина Головко, пишна красуня, яка два роки тому створила школу танців для жінок з формами Big Size Dance. Тому що впевнена: «Ти маєш право танцювати!»

«Люди дощу», «сумні інтроверти», «геніальні таланти». Це все про людей з діагнозом «аутизм». Що ми про них знаємо, чим засмучуємо, у чому вони неймовірно талановиті, а що їм дається нелегко? Свої історії розповідають Ірина Рожко та Наталія Олейник. В обох героїнь – сини-підлітки з діагнозом «аутизм». Син Ірини Артур спробував на смак інклюзивну освіту. Дізнаємось, чому не сподобалось. Наталія цієї весни відвідала Нідерланди, де побачила центри роботи з дітьми-аутистами, спеціальні школи, заклади, в яких дорослі з особливими потребами працюють і проживають. Про те, у чому Україна пасе задніх, теж говоримо у програмі.

Красиві дівчата, правда? Поглянувши на цю фотографію і не скажеш, що у красунь - рак. У Лоріни Письменної четверта стадія захворювання з ураженням печінки. Дараслава Кравченко бореться з лімфомою з 2007 року - з 19 років! 26 червня дівчата були гостями програми «Тимчасові труднощі». Ми поговорили не лише про те, як жити, коли постійно потрібно просити про допомогу. Інакше - не впоратися! А й про те: • як не перестає дивувати людська доброта; • як після хімій продовжувати створювати макети для продукції hand-made, всі гроші від продажу якої йдуть на лікування; • як це, коли у тебе немає рідних, крім чоловіка. Ти шкодуєш його, просиш знайти собі «здорову і перспективну», а у відповідь чуєш «А ти подумала, як я буду без тебе?» І стає соромно-соромно ...; • як це, сказати раку «Прощавай», а незабаром почути «Привіт! Я повернувся, у тебе - рецидив »; • як це, не дивлячись на онкологію поступити в архітектурний, розробити повномаштабний проект дитячого онкологічного центру і почати писати дисертацію «Архітектурне формування дитячих лікувально-реабілітаційних онкологічних центрів»; • як це, коли повна сума ніяк не збирається і на своїй сторінці в ФБ ти пишеш: «як бачимо, часу більше немає ...»