Тимчасові труднощі

«Від суми та від тюрми не зарікайся» - дуже життєва приказка. Ніколи не знаєш, що станеться завтра... Так було в житті Ірини Агапеєвої. У 19 років її разом з братом засудили за напад на працівників управління по боротьбі з організованою злочинністю. Через рік Ірина вийшла з амністією. Але яким був цей рік і як вчилася жити на свободі? Сьогодні Ірина Агапеєва письменник-романіст, автор 10 романів. 24 жовтня в Києві пройде презентація її книги «Троянди за колючкою» - про те, як в нелюдських умовах залишатися людиною.

«Навіщо ти його народила?» – запитала дівчина, розглядаючи у метро хлопчика з тростиною. Це було два роки тому. У Києві. І цим хлопчиком був син Олесі Яскевич, засновниці громадської організації «Бачити серцем». Нині Матвію 11 років він, як і тоді, не бачить, а також має аутизм та епілепсію. А його сильна та красива мама продовжує створювати соціальні проекти: літній інклюзивний табір Space camp, проект «Майстерня» для дітей з інвалідністю 17+, «Ранкове хюґе» – для дівчаток із інвалідністю і їхніх мам. У програмі Олеся розповідає: - чому у пологовому будинку не відмовилась від «проблемної» дитини; - чому не любить, коли батьків дітей з інвалідністю підносять на п’єдестал; - чому не вважає дітей з інвалідністю особливими; - чому поки що не бачить в Україні майбутнього для свого сина й що потрібно змінити, аби було інакше; - чому ми досі нетерпимі до дітей з різними діагнозами.

Щороку від домашнього насилля помирає 600 українок! 600! За допомогою до поліції звертається менше двох відсотків постраждалих жінок. У програмі Лілія Шевцова, мама чотирьох дітей, розповідає власну історію. Декілька років над нею знущався її чоловік, у вересні цього року жінка не витримала й розповіла про це у соціальній мережі, додавши фото закривавленого обличчя. Перепост зробили більше 1200 користувачів. Чому терпіла так довго та чи ще на етапі побачень її нічого не насторожувало розповідає у програмі. Вероніка Мудра, голова громадської організації «Біла стрічка. Україна» розповідає хто найчастіше піддається домашньому насиллю, чим можна допомогти жінці, а також про термінові заборонні приписи та статтю ККУ про домашнє насилля.

У 2013 році у Києві з’явився проект «Життєлюб». Все почалось з танцювального майданчика для пенсіонерів на станції метро Гідропарк. Але нині життєлюбці 60+ можуть відвідувати кінопокази, майстер-класи, займатись йогою, вивчати англійську, зніматись в рекламі й просто красиво старіти. Про гарну старість і проекти фонду «Життєлюб» говоримо у програмі «Тимчасові труднощі» разом з Тіною Михайловською, співзасновницею проекту «Життєлюб».

Минулого року в Україні зафіксовано більше 109 тисяч звернень батьків та їх дітей з приводу травлі у школах. 109 тисяч! У програмі Аліна Назарова розповідає свою історію емоційного насилля з боку однокласників. Нині їй 29 років, вона дружина, мама, навчається на психотерапевта, але при слові «школа» їй і досі якось некомфортно. А ось на що батькам варто звернути увагу та як допомогти дитині у разі емоційного чи фізичного насилля у школі розказує Світлана Єфременкова, психолог, яка спеціалізується на питаннях булінгу, засновниця проекту «Панімама».

У 47 років Ніна Дрозд залишила роботу у податковій і… пішла у декретну відпустку – повністю присвятила себе вихованню онука. А у 55 років стала бабусею 2.0. Тепер веде свій канал наYouTube, викладає англійську, займається спортом і запевняє, що жити щасливо можна у будь-якому віці.

2018 рік і рабство? Та не може такого бути! Всі ж знають, що не варто звертати увагу на оголошення в стилі «Офіціантка. Європа. 3 тисячі доларів щомісяця». На жаль, не всі. Поки ви читали цей текст, ще одна людина потрапила до рабського полону – кожні 30 секунд нова жертва. За офіційними даними 230 тисяч українців постраждали від торгівлі людьми за роки незалежності. Катя Яковенко, координатор з превентивної роботи представництва міжнародної організації А21 розповідає, про що варто подумати заздалегідь, відправляючись закордон у подорож, на навчання та роботу. А також що має насторожити в онлайн-спілкуванні з незнайомцями та куди звертатись, коли трапилась біда… Міра Агні, журналіст, засновниця Studio Mira Agni. Журналістський експеримент допоміг Мірі зрозуміти, як працюють київськи «конторки», заманюючи дівчат гарними оголошеннями про роботу, що має насторожувати, та як не «вляпатись» в історію.