Тимчасові труднощі

У багатьох число 13 викликає не дуже приємні асоціації. Але у добрих, гарних, розумних Ірини Тетери й Алли Семенюк з цим числом пов’язані неймовірно приємні асоціації. Чому? Розповідають у програмі. А ще дізнаємось:  про що найбільше мріє молода жінка, яка з дитинства пересувається на інвалідному візку;  що не дає спокою жінці, яка нещодавно дізналась про онкологічний діагноз;  чому 13-річний хлопчик хоче скоріше вийти на роботу;  чому маленька дівчинка просить не про ляльку, а про гроші для візиту до лікаря;  чому сімейна пара з усіх дітей на всиновлення обирає саме дівчинку з синдромом Дауна;  чому всі страшилки, пов’язані з числом 13, неймовірна нісенітниця.

В Україні 1500 осіб відбуває довічне ув’язнення. З них 23 – жінки. Майже всі (21 жінка) в Качанівській виправній колонії. Журналістка видання «Фокус» Даша Тарасова нещодавно відвідала цей заклад і поспілкувалась з жінками. У програмі розповідає з яких сімей ув’язнені, як виглядають, чим займаються протягом дня і, найголовніше, розкаюються у вчиненому чи вважають себе невинними. Ведучий РадіоМ Сергій Накул розповідає, як Бог може прощати тих, хто заплановано й жорстоко вбивав рідних, власних дітей. І допомагає зрозуміти, чи є перевірочні маркери щирості розкаяння тих, хто засуджений довічно. Сергій – священнослужитель, який також шість років займається служінням в’язням і спілкується з тими, кого засудили до найвищої міри покарання.

«Кто людям помогает – тот тратит время зря», – запевняла Шапокляк. Якщо ви також прихильник подібної філософії, слухайте програму. Наші гості надихнуть вас робити добрі справи – хоча б інколи, раптово або заплановано. Наші гості: Олена Єрмоленко, волонтер гематологічного відділення Київської клінічної лікарні №9 розповідає про те, чому можна повчитись у людей, прикутих до ліжка, а також тих, хто пересувається на інвалідному візку. Євген Полозюк, один із засновників благодійного руху «Нагодуй голодного» допоможе зрозуміти, як вдається допомагати бездомним, і при цьому не засуджувати й не гидувати.

12 травня 2018 року під час опери «Набукко» на сцені Національної опери України на дві хвилини зник звук. На очах у здивованої публіки артисти хору продовжували співати, оркестр грав, але без жодного звуку. У такий спосіб Національна опера України долучилася до проекту «Коли тиша заговорила», присвяченого людям, які втрачають слух. Експеримент став новаторським не тільки для України, але й для всієї Європи. Радимо подивитись як це було: https://www.youtube.com/watch?v=ou5BRefOidI А потім послухати програму, в якій розповідаємо, як живуть, де працюють, як відпочивають українці з вадами слуху. А також говоримо про те, де та як довго навчають жестовій мові, кому варто перевірити слух вже сьогодні та про звуки, які роблять наше життя краще. Наші гості: Дар’я Герасимчук, виконавчий директор громадської організації «Відчуй» та Максим Терьошин, громадський активіст, волонтер.

Аліці Микал 27 років, останні двадцять у неї діабет першого типу. А декілька місяців тому відмовили нирки. Нині дівчина збирає 70 тисяч доларів на операцію з пересадки нирки у Білорусі. На жаль, рідного донора у неї немає – мама не може ним стати за станом здоров’я. У програмі Аліка розповідає, як живе від діалізу до діалізу, чому жарти про «продати нирку» несмішні та чому останнім часом усмішка на її обличчі з’являється все рідше.   Інна Буржинська, терапевт-нефролог Київської міської клінічної лікарні №3 допомагає зрозуміти, що відбувається з людиною, в якої відмовили нирки, чому так цінується кожна гривня, яку жертвують хворому, а трансплантація – справжній порятунок.

– Ви не проти, якщо у студії я буду з чоловіком? У мене зовсім не працюють руки і корпус, тож супровід – це необхідність. Інакше я не зможу навіть навушники вдягнути чи мікрофон поправити. Два з половиною роки тому Євгенія Курінна потрапила у ДТП. Наслідок – травма шиї. Проте вона не впала у депресію. Пише картини, тримаючи стілос губами. Бере участь у благодійних проектах. Та… усміхається! Майже на всіх своїх фотографіях!

Ви ще жодного разу не були донором? Боїтесь чи не розумієте для чого це потрібно? Тоді слухайте засновниць донорського руху Zdai Blood Дарину Власенко та Анастасію Магеррамову. Вони точно надихнуть вас стати донором цього року! Говорили про те:  як звичайний студентський проект перетворився у великий благодійний;  чому варто стати донором навіть якщо у вас розповсюджена група крові;  як відбувається процедура здачі крові та її компонентів та чому не варто боятись;  які вимоги до донорів;  як підготуватись до здачі крові;  чому донорство – це не тільки добра справа, але й користь для вашого організму;  де та коли можна стати донором і що для цього потрібно. А також говорили про міфи, пов’язані з донорством та слухали сердечні історії.