Коли не хочеться жити

«Депресія подібна жінці в чорному. Якщо вона прийшла, не гони її геть, а запроси до столу, як гостю, і послухай те, про що вона має намір сказати ». Так радив відомий психіатр Карл Густав Юнг. Але що робити, коли слухати голос депресії невимовно важко? Свої історії боротьби з депресією розповідають героїні – Тоня Ісай та Наталя Нестеренко. А професійні поради, які допоможуть врятувати себе чи близьку людину, надає психотерапевт Августина Яценя. Тоня Ісай – журналістка, автор блогу Bored mum, сонячна і радісна сьогодні, якихось півтора року тому думала, що такою не буде ніколи. Депресія «накрила» після пологів, а згодом і панічні атаки. Сьогодні не боїться говорити про це відкрито, тому що переконана – з цього стану можливо вийти. Наталя Нестеренко так і не може обрати між двома спеціальностями – юрист і майстер нігтьового сервісу (між іншим, призер багатьох чемпіонатів). Невроз і депресія були посттравматичними – після невдалої щелепної операції та встановлення імпланта. Від депресії почала лікуватись у серпні минулого року. Нині ще залишились деякі симптоми, але працює над цим, аби все було так, як раніше.