Прощення — тонка матерія, приправлена домислами та підозрами, сплетена з відпущення провини та помилування. А ще зі здатності «відпустити» кривдника, не бажаючи йому зла.
- Чи потрібно, прощаючи, забувати про причину конфлікту?
- Чи будуть близькі люди сприймати бажання пробачити як підтвердження вашої слабохарактерності?
- Чи варто, прощаючи, намагатись відновити стосунки до колишнього рівня?
- Чи слід вимагати «відплати» або якихось особливих вчинків від того, хто винен у вашій образі?
У цьому випуску «Біблійного погляду» розберемо найпоширеніші міфи про прощення, й на прикладах кількох життєвих історій дізнаємося, як слід прощати, щоб розбіжності, образи та протистояння з кривдником залишились у глибокому минулому.