Як ви відноситеся до пліток?
Зазвичай люди не проти поспілкуватися про когось, попліткувати про нього за його спиною, але дуже сильно гніваються, коли дізнаються, хто і що говорить про них. Чому так солодко “перемивати кістки” іншим? Чому “язик чешеться” обговорювати помилки і гріхи своїх друзів чи родичів? І найголовніше запитання: “Чому важко піти і сказати у вічі, те що ти думаєш?” Це було би логічно, правильно і справедливо. Якщо ти бачиш, що твій друг чи брат допускає помилку, то піди і скажи йому про це, поправ його, щоб він так більше не робив. Але на практиці все виглядає зовсім по-іншому, ми можемо піти розказати усім друзям, колегам і родичам, лиш тільки не йому. Про це буде знати увесь світ, крім нього однісінького.
Це показує людську природу, її зіпсованість і лукавість, що ми не бажаємо добра тій людині, але хочемо тільки посміятися з неї і принизити її.
Біблія пише, що з переповненого серця говорять уста, тобто все криється в нашому серці, в середині нас, і вже від цього буде залежати, що ми говоримо і як поступаємо. Якщо мене наповнює злість, ненависть і незадоволення, то я буду тішитися помилкам інших, буду “злорадствовать”, лиш тільки б цим трішки приглушити свою внутрішню біль і “покращити самооцінку” – є люди, які гірші від мене. Легко порівнювати себе з гіршими і тішитися тим, що ти кращий.
Але тільки та людина, яка наповнена любов’ю і співчуттям, ніколи не буде радіти помилкам інших і не буде пліткувати і осуджувати їх. Вона піде до неї, поспілкується, буде співпереживати її труднощам і допоможе піднятися. Ось такі люди на вагу золота. Як же ж їх мало на сьогоднішній день. Старайтесь бути такими!
Тільки той, хто має Божу любов у своєму серці зможе бути таким!
І наостанок, дві фрази, які супроводжують мене усе життя.
“Якщо хочеш дізнатися, якою є людина, то просто послухай, що вона говорить про інших.”
“Той, хто пліткує з тобою про когось, пліткує з кимось й про тебе”. Пам’ятайте про це!
