Війна чи мир
Відносини – це дуже важка річ, а особливо тоді, коли два зовсім різних характери та світогляди починають жити під одним дахом і на одній кухні. Далі мова піде про стосунки невістки зі свекрухою. Чи можливий тут мир і гармонія чи в будь-якому випадку війна?
З давніх-давен точиться ворожнеча між тещею та зятем і між свекрухою та невісткою. Чому? Не знаю. Але з даної історії про Рут, я бачу, що не все так безнадійно та плачевно. Все ж таки, мир можливий і не тільки мир, але й міцні та здорові стосунки, як рідної мати з донькою.
Будь-які відносини будують дві сторони, якщо свекруха добре ставиться до невістки і хоче мати дружні стосунки, а невістка, в силу різних обставин та причин, не хоче, то нічого з цього не вийде, і навпаки, якщо невістка підлаштовується під внутрішні правила сім’ї свекрухи, а та не сприймає її і була проти, щоб її син з нею одружувався, то тут також ніякого миру не буде. Мирний договір мають підписати дві сторони!
Ноомі прийняла Рут та Орпу як рідних доньок. Вона була старша й досвідчена, і також свого часу була невісткою, тому розуміла як важливо щиро і тепло приймати нових членів сім’ї. Рут була, як то кажуть, у приймах, тому що жила у сім’ї свого чоловіка. Дуже важливу роль відіграє приймаюча сторона, тому що від неї залежить як побудуться взаємовідносини далі. У Ноомі були два сини і вона мріяла про доньок, і тепер коли Бог дав їй двох дочок вона прийняла їх як рідних. Ноомі любила їх по-справжньому, вона ставилася до них дуже добре. Це видно по тому як невістки прив’язалися до своєї свекрухи. Вони не залишили її навіть тоді, коли повмирали їхні чоловіки, адже їх нічого не тримало, вони могли піти і виходити заміж за інших чоловіків, але вони залишалися зі свекрухою і продовжували піклуватися про неї. А коли Ноомі вирішила повертатися до Вифлеєму, вони йшли разом з нею, бо дуже не хотіли розлучатися з Ноомі, яка стала для них як рідна мати. У них сформувалися міцні, щирі і здорові відносини. Все це заслуги з однієї сторони Ноомі, але з іншої сторони і невісток.
Рут у свою чергу також дуже полюбила свекруху і це видно по тому, як вона піклувалася про неї у моавському краї, а також у Вифлеємі. Вона пішла працювати на поля і збирати колоски, щоб їхня сім’я мала на прожиток. А коли їй дали поїсти, то вона частину з’їла, а частину залишила, щоб дати своїй мамі. Потім принесла і нагодувала її. А також згадуються її слова, які вона сказала колись Ноомі: “твій народ буде моїм народом, де помреш ти, там помру і я”. Це була щира і справжня любов до Ноомі. Рут залишила батьків, друзів, увесь свій край, лиш тільки би бути з Ноомі та її Богом.
Цікава історія, яка має дуже багато повчальних уроків на рахунок того, як потрібно будувати відносини. Основою будь-яких стосунків являється любов. Без неї ніяк і нікуди. Добре ставлення і любов одне до одного допомогли Ноомі і Рут прожити у мирі і радості, щасливо і довго разом. Вірю допоможе і вам! Любіть і будьте любимі!
