Свято Великдень – одне із головних свят в Україні, яке відзначено, навіть на державному рівні. Для більшості людей, воно не є сімейним, весняним. Для релігійних людей – це ще й ранковий похід до церкви та освячення їжі. А для продвинутих – Великдень ще й асоціюється з язичництвом. Так в чому, суть цього свята і чому наш український народ так святкує цю подію? І що ж такого сталось на горі Голгофа, що ми досі про це згадуємо?

Цей ефір можна подивитися в програмі «Вечір Середи» за посиланням:

https://www.facebook.com/radiom.ua/videos/1128834138146798/

В цьому році Україна буде святкувати двічі свято Великодня: перший раз 31 березня, а другий  – 5 травня.  Звісно, можна сперечатися, коли потрібно святкувати, але насправді, правильної відповіді ви не знайдете, тому що ніхто не знає перевіреної дату. Мабуть, Господь зробив це навмисно, щоб люди приділяли увагу не даті, а саме великої події, яка відбулася. В історії християнства було 3 ключових подій: Різдво – це народження Ісуса Христа, Великдень – це розп'яття Ісуса Христа і Трійця – це народження Церкви. Саме вони вплинули на весь світ.

Історія земного життя Ісуса Христа.

Його життя наповнено різними викликами та випробуваннями. По факту Христос був революціонером тих часів. Він народився в окупованому Римською імперією Ізраїлі під час правління царя Ірода. Сам факт народження Ісуса – це диво. По-перше, тому що він народився через непорочне зачаття від Діви Марії. По-друге, Ірод знав, що має народитися дитя – майбутній цар, тому вирішив вбити всіх немовлят. Дивом Ісус Христос врятувався, виріс та в 30 років почав своє земне служіння.

Ісус починає проповідувати, зцілювати хворих, очищувати прокажених, робити неймовірні дива – а саме сліпі люди починають бачити, глухі починають чути, німі починають говорити, каліки встають і починають ходити. Його діяльність привертає увагу всіх людей – тим, кому потрібна допомога, а ще політичних діячів та духовенства тих часів – фарисеїв, садукеїв і  книжників.  

Христос змінює уявлення людей про Бога. Він збирає навколо себе послідовників, обирає собі учнів, яких називають апостолами та дає їм силу проповідувати й зцілювати. Через 3 роки Його земне життя підходить до кінця. Відбувається це, коли Христос з учнями приходить в Єрусалим. Весь народ очікував, що Ісус заїде до цього міста, як великий цар, на білому коні. Замість коня, Ісус заїжджає на віслюкові, таким чином показує, що він цар, який є слугою. Саме в цьому місті відбувається кульмінація Його 3-річного служіння – Його розп’яття.

Розп'яття Ісуса Христа.

Сходження Ісуса на хрест - було Його свідомим рішенням. Він молиться Богу-Батьку: «Нехай буде не моя воля, а Твоя». Христос розумів, що зараз щось станеться. Його схоплюють, судять і вирішують розіп’ясти, хоча він не зробив жодного гріха. Ісус до останнього показував Свою любов, хоча Його розіп’яли, як розбійника, найганебнішою смертю.

Поряд з Ним розпинають також двох розбійників, які знаходяться там по справедливості, по законодавству тих часів, на відміну від Христа.  

В Євангелії від Луки 23:39-43 описується ця історія: «А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас! Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений? Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив. І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє! І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!»

Це дуже важливий епізод. Ми бачимо три хрести, на одному з них висить Спаситель Христос, на двох інших - розбійники, які отримали по заслузі. Розбійники перебувають на смертному одрі, коли їх життя от-от завершиться. У них є два вибори, як провести вічність: один з них починає лихословити Ісуса, а інший розбійник, який так само висить на цьому хресті, у нього так само все погано, але він розуміє, що ще є шанс.

У нього приходить розуміння, Хто поряд з ним, і він звертається до Ісуса і просить про допомогу. Цей розбійник зрозумів, що Ісус - це шлях до Бога. Скоріше за все, він дуже погано прожив своє життя, але зараз він повірив, що у нього є можливість, зустрівшись з Богом, його змінити.

Так само й у нас, ми, як грішники, заслуговуємо на покарання, у нас два вибору, як провести своє життя та вічність, з Богом чи без, але тільки один шлях веде до Бога -  це Ісус Христос. Як ми користуємося цим шансом залежить від нашої вільної волі.