Не просто слова

Згадую, як мені колись дуже давно читала бабуся з Біблії такі слова: «І сказав Бог: Нехай станеться небо і земля і сталися вони». Бог творив всесвіт через Своє слово. Просто сказав слово і все з’явилося! Якби не було сказане слово, то нічого б не виникло. «Яка ж велика сила», - думав я, - «у нас же не має такої сили як у Бога». Насправді, наші слова також мають силу, продовжила бабуся, тому що словом можна творити або ж руйнувати.

В одному відео-ролику дуже гарно показано силу слів. Один сліпий чоловік сидів в центрі міста серед площі і просив милостиню. Поруч біля себе поставив табличку, на якій написано: я сліпий, допоможіть будь-ласка. Повз нього проходило дуже багато людей, і не переймалися його бідою. Невдовзі підійшла одна жінка і на звороті тієї таблички написала дещо і пішла. Після цього, кожен, хто проходив вкидав пару монет цьому чоловікові. Ввечері ця жінка повертається і з роботи, а у нього вже повна скринька грошей. Він запитує її, а що ти зробила, що так сильно змінило людей? Вона ж сказала: «я просто змінила слова». А на дошечці було написано: «Який гарний сьогодні день! А я не можу цього побачити».

Легко словами когось покритикувати чи образити, але важко підбадьорити і допомогти піднятися.

Одного разу викладач розповідав про магічну силу слів. Хтось із задніх рядів вигукнув:

- Це нісенітниця! Хіба станеш святим тому, що весь час говориш: «Бог, Бог, Бог»? Хіба станеш грішником тому, що без кінця повторюєш: «Гріх, Гріх, Гріх»?

- Закрий рот, ідіот! - різко відповів Майстер.

Людину охопила лють. Але Майстер з видом каяття сказав:

- Вибачте мене ... я погарячкував. Щиро прошу вибачення за свій непростимий випад.

Задоволений вибаченням хлопець тут же заспокоївся.

- Ось і відповідь, - підсумував викладач. - Від одного слова ти прийшов в лють, від іншого - заспокоївся.

Ось ще одна маленька історія як словом можна вилікувати і вбити.

У шкільного вчителя був дуже важкий характер. І учні придумали, як його позбутися.

На наступний день, входячи в клас, кожен з них співчутливо сказав вчителю, що той виглядає дуже хворим.

Учитель був абсолютно здоровий, але в його серце закрався сумнів. Він зібрав книги і пішов додому. Коли дружина відкрила двері, то вигляд у нього вже був блідий і хворий. Дружина постелила йому постіль, учитель зліг і перестав ходити на заняття.

Минуло кілька днів. Вчителю ставало все гірше. Він зовсім перестав вставати з ліжка, очі в нього позападали, все боліло.

Тоді діти пошкодували його і вирішили зцілити. Вони почали провідувати його по одному, і кожен говорив, що тепер вчитель прекрасно виглядає. Після всіх прийшов самий старший з учнів і запропонував вчителю разом прогулятися по вулиці, щоб остаточно одужати.

На вулиці кожен, хто зустрічався вчителю, вітав його з одужанням. Учитель радів, і хвороби перестали його мучити.

Нехай наші слова будуть на збудування і підбадьорення інших людей!