Повернутися додому!

Нам всім так знайоме відчуття родинного тепла, коли тебе так сильно тягне додому! Коли заходиш на подвір’я рідного дому, то відразу зустрічаєш тата з гарячими обіймами і зніяковілим поглядом, забігаєш на кухню, де порається мама, така рідна і така гарна, а її посмішка допомагає забути, що ти вже доросла, та й більше того, ти сама мама! Забуваєш все, час зупиняється! Маршрутка додому, ось що змушує стати дорослою знову!
Приємно бути біля тата і мами! Ми хочемо туди, де нас чекають і люблять!

Коли у тиху Вифлиємську ніч, народився Ісус, земля зустріла Його не зовсім привітно! Та Отець Небесний, послав на землю най-найкращий неземний хор із мільйонів Ангелів! Хтось ще так народжувався на цей світ? Ні! Бог-Отець, ось хто знав ціну цьому подарунку людям! Це Його Син! Дорожчого нічого і нікого ще не було і не буде!
Як сильно Бог чекав Його додому!...

Як часто відпускаючи когось рідного, ми з нетерпінням чекаємо пошвидше назад, додому!
Ісус народився в ночі у тихому місті Вифлиємі у хліву! Він навчав, а з Нього сміялись і хотіли вбити! Прощав гріхи, а Його осуджували. Зцілював хворих, а Йому не вірили. Воскрешав померлих,а з Нього дивувались! З Нього знущалися, били і плювали в обличчя! Розіп‘яли на хресті! Він помер і всі святкували перемогу! Та Бог- Отець Його Воскресив третього дня! Він вознісся повернувшись додому до Батька, Який увесь цей час чекав на Нього! Син сів по-правиці свого Отця!

Ісус повернеться сюди на землю, але вже не немовлям! А суддею! У великій Славі і честі!
Ісус народився, щоби повернути нас додому! А сьогодні Він чекає і тебе!

Схиляючись перед немовлям у яслях, ми схиляємося перед Голгофою, перед небесами і Богом-Отцем!
Ось, що таке Різдво!

Тому, ми згадуємо цю велику подію, щоб ще раз усвідомити, «ми не вдома» ! Друзі, МИ НЕ ВДОМА !
І Різдво, тому є доказ!