Тимчасові труднощі
Тимчасові труднощі
«Все у ваших руках, тому їх ніколи неможна опускати». Так казала Коко Шанель. А ми кажемо, що життя чудове у всіх своїх проявах. Труднощі, незалежно від їх тривалості, складності та глибини переживань, - завжди тимчасові. Ця програма для тих, кому нелегко зараз чи було зовсім неможливо нещодавно. Наші герої надихають, дивують та радують.
Останні випуски
У багатьох число 13 викликає не дуже приємні асоціації. Але у добрих, гарних, розумних Ірини Тетери й Алли Семенюк з цим числом пов’язані неймовірно приємні асоціації. Чому? Розповідають у програмі. А ще дізнаємось:  про що найбільше мріє молода жінка, яка з дитинства пересувається на інвалідному візку;  що не дає спокою жінці, яка нещодавно дізналась про онкологічний діагноз;  чому 13-річний хлопчик хоче скоріше вийти на роботу;  чому маленька дівчинка просить не про ляльку, а про гроші для візиту до лікаря;  чому сімейна пара з усіх дітей на всиновлення обирає саме дівчинку з синдромом Дауна;  чому всі страшилки, пов’язані з числом 13, неймовірна нісенітниця.
В Україні 1500 осіб відбуває довічне ув’язнення. З них 23 – жінки. Майже всі (21 жінка) в Качанівській виправній колонії. Журналістка видання «Фокус» Даша Тарасова нещодавно відвідала цей заклад і поспілкувалась з жінками. У програмі розповідає з яких сімей ув’язнені, як виглядають, чим займаються протягом дня і, найголовніше, розкаюються у вчиненому чи вважають себе невинними. Ведучий РадіоМ Сергій Накул розповідає, як Бог може прощати тих, хто заплановано й жорстоко вбивав рідних, власних дітей. І допомагає зрозуміти, чи є перевірочні маркери щирості розкаяння тих, хто засуджений довічно. Сергій – священнослужитель, який також шість років займається служінням в’язням і спілкується з тими, кого засудили до найвищої міри покарання.
«Кто людям помогает – тот тратит время зря», – запевняла Шапокляк. Якщо ви також прихильник подібної філософії, слухайте програму. Наші гості надихнуть вас робити добрі справи – хоча б інколи, раптово або заплановано. Наші гості: Олена Єрмоленко, волонтер гематологічного відділення Київської клінічної лікарні №9 розповідає про те, чому можна повчитись у людей, прикутих до ліжка, а також тих, хто пересувається на інвалідному візку. Євген Полозюк, один із засновників благодійного руху «Нагодуй голодного» допоможе зрозуміти, як вдається допомагати бездомним, і при цьому не засуджувати й не гидувати.
12 травня 2018 року під час опери «Набукко» на сцені Національної опери України на дві хвилини зник звук. На очах у здивованої публіки артисти хору продовжували співати, оркестр грав, але без жодного звуку. У такий спосіб Національна опера України долучилася до проекту «Коли тиша заговорила», присвяченого людям, які втрачають слух. Експеримент став новаторським не тільки для України, але й для всієї Європи. Радимо подивитись як це було: https://www.youtube.com/watch?v=ou5BRefOidI А потім послухати програму, в якій розповідаємо, як живуть, де працюють, як відпочивають українці з вадами слуху. А також говоримо про те, де та як довго навчають жестовій мові, кому варто перевірити слух вже сьогодні та про звуки, які роблять наше життя краще. Наші гості: Дар’я Герасимчук, виконавчий директор громадської організації «Відчуй» та Максим Терьошин, громадський активіст, волонтер.
Аліці Микал 27 років, останні двадцять у неї діабет першого типу. А декілька місяців тому відмовили нирки. Нині дівчина збирає 70 тисяч доларів на операцію з пересадки нирки у Білорусі. На жаль, рідного донора у неї немає – мама не може ним стати за станом здоров’я. У програмі Аліка розповідає, як живе від діалізу до діалізу, чому жарти про «продати нирку» несмішні та чому останнім часом усмішка на її обличчі з’являється все рідше.   Інна Буржинська, терапевт-нефролог Київської міської клінічної лікарні №3 допомагає зрозуміти, що відбувається з людиною, в якої відмовили нирки, чому так цінується кожна гривня, яку жертвують хворому, а трансплантація – справжній порятунок.
V міжнародний кінофестиваль Світло

Оставить комментарий